Протягом життя людина змінює декілька вікових меж. І якщо перехід від дитинства до підліткового віку сприймається з ентузіазмом, то зі старістю все навпаки. І це при роботі з людьми похилого віку потрібно враховувати. Особливо, якщо мова йде про приватний будинок для пристарілих людей.
В цей період людина зазвичай йде з роботи і більше часу починає проводити вдома. Це може призвести до підвищення тривожності, погіршення самопочуття. Це може спостерігатися також внаслідок падіння соціального статусу.
Обмеженість спілкування призводить до звуження кола інтересів, зацикленості на своїх переживаннях, зниження здатності до спілкування. Все це може стати причиною емоційної кризи людини. Бездіяльність і загальна пасивність можуть викликати пригніченість та нудьгу. Часто починають проявлятися консерватизм, переоцінка подій свого минулого, бажання повчати молоде покоління, буркотливість, егоїзм, недовірливість до оточуючих.
В той же час роль сторонньої уваги і дружби надто висока. Тому будь-який постійний товариш чи родич відчуваються вкрай важливими в житті. Люди похилого віку дуже чутливі до проявів уваги, турботи, небайдужості. Постійне спілкування може забезпечити приватний пансіонат для людей похилого віку, де є можливість знайти однодумців.